Запити на публічну інформацію, набори відкритих даних

Повідомлення суб’єктів персональних даних, 
які обробляються НКЕК відповідно до закону для здійснення повноважень та виконання обов’язків, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку», «Про електронні комунікації», «Про поштовий зв’язок» та «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»

Шановні запитувачі!

Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

ПЕРЕЛІК НАБОРІВ ДАНИХ НКЕК,
ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПРИЛЮДНЕННЮ У ФОРМАТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ЩОДО ЗАПИТІВ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ, РОЗПОРЯДНИКОМ ЯКОЇ Є НКЕК

▪     Права громадян та розпорядників інформації

▪     Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКЕК

▪     Форми для подання запиту

▪     Система обліку публічної інформації

▪     Звіт про задоволення запитів на отримання публічної інформації

▪     Перелік відомостей, що становлять службову інформацію в НКЕК та УДЦР

▪ Порядок складення, подання, реєстрації та опрацювання запитів на публічну інформацію; 

Розмір фактичних витрат на копіювання, друк копій документів або виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування, що надаються за запитом на інформацію; Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання, друк копій документів або виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування, що надаються за запитом на інформацію

Як запитувачам уникнути зайвої втрати часу та зусиль при отриманні відповіді на свій запит на інформацію, адресований до НКЕК?

Надання публічної інформації здійснюється у відповідь на запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі – НКЕК).  Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКЕК (НКРЗІ), система обліку публічної інформації, розпорядником якої є НКЕК, порядок подання запитів на публічну інформацію розроблені відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) та діють у НКЕК (НКРЗІ) із 2012 року.

За цей час Комісія отримала чимало листів від фізичних, юридичних осіб, об'єднань громадян тощо, які запитували, зокрема, про таке:

• Повідомте мені про порядок отримання ліцензії на технічне обслуговування та експлуатацію власних телекомунікаційних мереж;
• Як мені дізнатися контактні дані власника того чи іншого веб-сайту у мережі Інтернет?
• Кому належать технічні засоби та антенні пристрої, розташовані на даху мого будинку?
• Надайте інформацію про умови та постачальника послуг з ремонту, технічного обслуговування техніки;
• Повідомте відомості щодо засновниів або розпорядчих документів певного суб’єкта ринку телекомунікацій;
• Прошу забезпечити допустимі норми випромінювання антени 5G.

На ці та інші аналогічні запитання автори листів отримували відповіді НКЕК, у яких повідомлялося, що згідно із частиною першою статті 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Крім того, повідомлялося, що наказом Голови НКРЗІ від 16.11.2012 № 201/нк  було затверджено Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКЕК/НКРЗІ (далі – Перелік). Також повідомлялося, що запитувана інформація відсутня у Переліку та не підпадає під ознаки вищевказаної норми Закону.

Таким чином, запитувач у низці випадків чекав визначений Законом час, не отримував конкретної відповіді на своє запитання і був змушений шукати її у інший спосіб. Виходячи із цього, НКЕК хоче нагадати майбутнім авторам листів про деякі аспекти щодо визначення інформації публічною.

Поняття «публічна інформація» наведено у статті 1 Закону. За його визначенням можна назвати такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, що запитується, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що згаданий Закон містить визначення терміну «публічна інформація», на практиці немає однозначного розуміння цього поняття. Так, у науково-практичному коментарі до Закону України «Про доступ до публічної інформації", підготовленому Центром суспільних медіа за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Програми сприяння Парламенту-5, важливою ознакою публічної інформації визначено її попередню фіксацію. Автори коментаря зазначають, що цей Закон регулює відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію.

У чому різниця між запитом на публічну інформацію і зверненням до НКЕК?

Надісланий до НКЕК запит – це прохання надати публічну інформацію, наприклад, копію рішення чи постанови НКЕК або інформацію з Реєстру постачальників електронних комуікаійних мереж та/або послуг, інформацію про порядок надання адміністративних послуг НКЕК, інформацію з інших реєстрів тощо. Такий запит не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення нової інформації в інший спосіб.

Внесення ж пропозицій чи зауважень, лист до НКЕК із заявою, клопотанням чи скаргою на роботу операторів або провайдерів телекомунікаційних мереж є зверненням.

Розгляд звернень громадян здійснюється у НКЕК відповідно до закону України «Про звернення громадян» іншим структурним підрозділом НКЕК .

Відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", споживачі можуть:

• надсилати звернення до НКЕК поштою на адресу: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3;
• надавати звернення до Громадської приймальні особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства, у час, визначений Графіком роботи громадської приймальні, за адресою: 03110, м. Київ, вул. Cолом'янська, 3;
• надсилати письмові звернення до НКЕК електронною поштою на адресу: e_zvernen@nkrzi.gov.ua
• викладати звернення усно на особистому прийомі відповідно до Графіку особистого прийому громадян Головою та членами НКЕК за адресою: м. Київ, вул. Cолом'янська, 3.

Я вже надіслав запит, а мені відповіли, що це не запит?

Мова може йти про надсилання не запиту, а звернення чи прохання про надання правової консультації тощо. Тут варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 2 Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Якщо при цьому запитувач заповнив форму для запиту на публічну інформацію і апелює до Закону, то у цьому контексті ми відповідаємо йому тільки у тій частині листа, що є запитом щодо публічної інформації, яка є в розпорядженні НКЕК.

Аналіз нашої кількарічної роботи із листами запитувачів показав, що дуже часто громадяни не звертають уваги на цей момент і у формі інформаційного запиту просять надати правову допомогу чи хочуть відповіді на питання, що вирішуються у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Наприклад, не можуть бути надані відповіді у встановлені Законом порядок та строки  на листи громадян до НКЕК, оформлені як запити на отримання публічної інформації, що містять низку запитань стосовно неправомірності стягування додаткових коштів під час продажу карток поповнення рахунку мобільних операторів, проблем із місцевим телефонним зв’язком, непорозумінь із оператором при пересиланні поштової кореспонденції тощо. Крім того, трапляються випадки, коли громадяни або суб’єкти ринку просять в запитах на інформацію надати юридичну консультацію або розтлумачити закон, що відповідно до законодавства про телекомунікації не належить до повноважень НКЕК як розпорядника інформації.

Ці приклади показують, що запитувачі інформації ототожнюють поняття запит на інформацію із зверненням та не враховують, що запит на публічну інформацію та звернення громадян є різними категоріями за правовими підставами, предметом, вимогами щодо форми, оплатності, і не правильно оформляють запити. Для кращого розуміння різниці між зверненням громадян та інформаційним запитом щодо доступу до публічної інформації наведемо класифікаційні ознаки цих правових категорій, викладені у Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»: