Всесвітня конференція радіозв’язку 2019 року завершила свою роботу

22 листопада 2019 року у м. Шарм-ель-Шейх (Арабська Республіка Єгипет) завершила свою роботу Всесвітня конференція радіозв’язку 2019 року (далі – ВКР-19, Конференція) Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ). Протягом усього періоду проведення Конференції, активну участь у її роботі брала делегація Уряду України, до складу якої увійшли і представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). За чотири робочі тижні, 3400 делегатами з близько 165 держав-членів було підготовлено та підписано угоди, відображені у Прикінцевих актах за результатами перегляду Регламенту радіозв’язку – міжнародного договору, яким на глобальному рівні регулюється використання радіочастотного спектру і супутникових орбіт.

Основні підсумки ВКР-19:

• узгоджено додатковий розподіл спектра для IMT-2020 – 24,25–27,5 ГГц, 37–43,5 ГГц, 45,5−47 ГГц, 47,2–48,2 ГГц та 66–71 ГГц (рухомого зв’язку 5G);
• вжито заходи із захисту супутникової служби дослідження Землі (EESS) шляхом забезпечення можливості розподілення на глобальній первинній основі в смузі частот 22,55-23,15 ГГц, що дозволить використовувати її для супутникового стеження, телеметрії і контролю;
• встановлено регламентарні процедури для угруповань негеостаціонарних супутників фіксованої супутникової служби, що відкриває небо для технологій зв’язку наступних поколінь;
• визначено додаткові смуги частот для систем на висотних платформах (HAPS) для сприяння реалізації електрозв’язку з метою забезпечення прийнятного за ціною широкосмугового доступу в сільській місцевості та віддалених районах;
• переглянуто регламентарні положення щодо використання, як поза, так і всередині приміщень, систем беспроводового доступу і обліку зростання попиту на них, включаючи RLAN для з’єднань кінцевого користувача радіозв’язку з мережами загального користування або базовими приватними мережами, такими як Wi-Fi;
• затверджено Резолюцію щодо систем залізничного радіозв’язку між поїздом і колійними пристроями (RSTT), що сприятиме розгортанню RSTT для забезпечення потреб середовища високошвидкісного залізничного руху, зокрема для організації залізничного радіозв’язку з метою ефективнішого управління залізничним рухом, забезпечення безпеки пасажирів і підвищення безпеки руху поїздів;
• затверджено Рекомендацію МСЕ (стандарт) для інтеграції інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) в інтелектуальні транспортні системи (ІТS), що розвиваються, з метою з’єднання автотранспортних засобів, вдосконалення управління дорожнім рухом та сприяння підвищенню безпеки керування;
• вжито заходів щодо захисту частотних присвоєнь для забезпечення механізму встановлення пріоритетів для країн, що розвиваються, з метою отримання доступу до ресурсів спектра та орбіти;
• прийняті рішення спрямовані на розширення покриття і вдосконалення можливостей Глобальної морської системи на випадки лиха і забезпечення безпеки (GMDSS).

Окрім зазначеного, було сформульовано Концепцію на період до 2023 року, зокрема, вже сформовано загальні погляди на деякі розділи порядку денного ВКР-23.

Серед іншого, надзвичайно важливою подією для української делегації стала публікація заяви України в офіційному документі 564-R від 22.11.2018 “Заяви та застереження”. Публікація даної заяви дала можливість вкотре привернути увагу світової спільноти до порушення Російською Федерацією основних норм і принципів міжнародного права, а також зобов’язань у рамках багатосторонніх і двосторонніх договорів, щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (далі – Крим) і деяких районів Донецької та Луганської областей. Зокрема, щодо присвоєнь, виділень, міжнародної координації та заяв про використання радіочастотного ресурсу (в тому числі за необхідності засоби ідентифікації) в межах території України – Криму і деяких районів Донецької та Луганської областей українська сторона:

• підкреслила, що такі присвоєння, виділення, міжнародна координація та повідомлення щодо частот є суверенним правом України та здійснюються тільки адміністрацією України;
• заявила, що будь-які пов’язані з цим подання держави-окупанта, що стосуються зазначених тимчасово окупованих територій України, до МСЕ або будь-якої держави- члена МСЕ, суперечать положенням Статуту і Регламенту радіозв’язку МСЕ, порушують положення відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, а також ігнорують заяву Генерального секретаря МСЕ на Повноважній конференції 2014 року (Документ PP14 / 174, Додаток В) і заяву Генерального секретаря МСЕ, опубліковану в Оперативному бюлетені МСЕ № 1158 від 15 жовтня 2018 року.

За результатами проведених у рамках Конференції переговорів членами делегації України, заява України була підтримана 38 країнами світу (серед яких США, Канада, Велика Британія, Австралія, а також більшість країн Європи), а відповідні заяви були опубліковані у документі 565-R “Додаткові заяви та застереження”. Так, 38 країн заявили про те, що вони залишаються прихильними збереженню суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, засудили окупацію Криму та закликали МСЕ продовжувати вживати всіх необхідних заходів з тим, щоб допомогти Україні забезпечити використання її ресурсів електрозв’язку відповідно до Статуту і Конвенції МСЕ та Адміністративних регламентів.

Участь представників НКРЗІ у складі делегації Уряду України є важливою з огляду на реалізацію стратегічних завдань, що полягають у забезпечені національних інтересів та розвитку рівноправного міжнародного співробітництва у галузі зв’язку.