У Стокгольмі відбулося 8-ме засідання Робочої групи СЕПТ з підготовки до Всесвітньої конференції радіозв’язку 2019 року

У період з 20 по 24 травня 2019 року у м. Стокгольм, Королівство Швеція,  відбулося 8-ме засідання Робочої групи Європейської конференції адміністрацій зв’язку з підготовки до Всесвітньої конференції радіозв’язку 2019 року (далі – CPG-19), участь у якому взяла делегація НКРЗІ.

Загалом, у заході взяли участь представники адміністрацій зв’язку, регуляторних органів та органів управління користуванням радіочастотним ресурсом держав-членів Європейської конференції адміністрацій зв’язку (далі – СЕПТ), координатори та фахівці Європейського офісу зв’язку СЕПТ, а також представники зацікавлених міжнародних телекомунікаційних організацій.

Так, основною метою заходу було узгодження загальної позиції європейських країн з питань порядку денного Всесвітньої конференції радіозв’язку 2019 року (далі – ВКР-19), що буде представлена СЕПТ, як однією з найбільших регіональних організацій (Регіон 1 Міжнародного союзу електрозв’язку (далі – МСЕ) під час ВКР-19, яка відбудеться у жовтні-листопаді цього року.

У ході заходу було розглянуто всі пункти порядку денного, які будуть представлені на ВКР-19. Пункти порядку денного ВКР-19, які викликали найбільше обговорень під час засідань:

• пункт 1.13: ідентифікація смуг частот для майбутнього розвитку ІМТ, головна мета якого полягає у визначенні в міжнародному Регламенті радіозв’язку (далі – Регламент) (гармонізація на глобальній основі) смуг “високих діапазонів” для 5G. Так, у ході активних дискусій було відзначено, що СЕПТ підтримує дослідження МСЕ щодо смуг частот 24,5-86 ГГц. До проекту загальної європейської позиції (далі – ЕСР) було включено наступні смуги:
  • 24,25-27,5 ГГц, щодо якої Єврокомісією ухвалено гармонізаційне рішення;
  • 40,5-43,5 ГГц, розподіл якої підтримується з певними регуляторними умовами, на думку представників СЕПТ ця смуга частот має потенціал для майбутньої гармонізації в Європі;
  • 66-71 ГГц, що передбачає рівний доступ до смуги для систем IMT та систем безпроводового доступу, які працюють у високих діапазонах частот (WGWS).
• пункт 1.15: ідентифікація смуг вище 275 ГГц для наземної рухомої та фіксованої служб;
• пункт 1.16: системи безпроводового доступу в смузі 5150-5925 МГц.

Так, найбільш дискусійною виявилась смуга 5725-5850 МГц, стосовно якої було розроблено та подано на розгляд групи два варіанти ЕСР: “без змін до РР” та “здійснення розподілу рухомій службі національною приміткою до РР”. До роботи засідання надійшов документ (внесок) від Франції та Італії з результатами досліджень, що свідчать про проблеми сумісності в цій смузі RLAN з радарами, інтелектуальними тахографами та системами дорожнього збору платежів. Було вирішено продовжити роботу над варіантом позиції “без змін в РР” і одночасно, з метою збільшення кількості країн, які б могли підтримати дану ECP, поінформувати робочу групу СЕПТ з управління спектром (WGFM) щодо ініціювання нового робочого питання з визначення гармонізованих умов для країн, які хотіли б використовувати RLAN поза межами приміщень на національному рівні.

• пункт 1.5: використання смуги 17,7-19,7 ГГц та 27,5-29,5 ГГц земними станціями в русі, зокрема, СЕПТ підтримано використання ESIM (Earth Stations in Motion) у даних смугах на певних регуляторних умовах;
• пункт 9.1.1: Резолюція 212 (WRC-15) щодо впровадження IMT в смузі 1885-2025 МГц та 2110-2200 МГц. В межах розгляду цього пункту представники СЕПТ розглядають захист рухомої супутникової служби (uplink), який на сьогодні прописаний в Регламенті;
• пункт 9.1.2: сумісність IMT та радіомовної супутникової служби в смузі частот 1452-1492 МГц.

CEПT гармонізовано смугу частот 1452-1492 МГц як додатковий downlink для рухомої служби та підтримується захист такого застосування від радіомовної супутникової служби. Пропонується певне обмеження рfd на поверхні Землі, що утворюються космічною станцією радіомовної супутникової служби, для запису в статті 21 Регламенту, за винятком списку країн, які бажають зберегти координаційну процедуру за п. 9.11, оскільки мають станції з більш суворою вимогою захисту (наприклад, системи повітряної телеметрії), до яких належить і Україна. Під час засідання фахівцями української делегації проведені обговорення із представниками Польщі, Словаччини, Угорщини і Румунії щодо підписання проекту документу “Технічний і процедурний порядок використання смуги радіочастот 1427-1518 МГц наземними системами у прикордонних районах” з метою забезпечення захисту станцій системи повітряної телеметрії України від станцій ІМТ сусідніх країн. 

Крім того, у ході 8-го засідання CPG-19 було оголошено про наступне засідання, що відбудеться у серпні цього року, на якому загальну європейську позицію по кожному з питань ВКР-19 буде остаточно затверджено.

Участь делегації НКРЗІ у роботі засідань CPG-19 є важливою в контексті забезпечення врахування позиції України при розробці загальної європейської позиції, а також для подальшої роботи, спрямованої на захист інтересів України у сфері користування радіочастотним ресурсом на міжнародному рівні.