Голова НКРЗІ взяв участь у заходах Всеукраїнського Форуму «Україна 30»

19 травня 2021 року Голова НКРЗІ Олександр Животовський взяв участь у роботі Всеукраїнського Форуму «Україна 30». Цифровізація. Зокрема, пан Животовський виступив спікером під час Сесії ІІІ «Інтеграція до єдиного цифрового ринку ЄС» в рамках заявленої тематики третього дня Форуму «Україна – новий ІТ-хаб Європи». У рамках зазначеної сесії, обговорення було присвячено таким питанням, як спільні цифрові ініціативи з ЄС, дорожня карта цифрової євроінтеграції, розвиток високошвидкісного Інтернету, електронна ідентифікація як шлях до наближення до єдиного цифрового ринку, цифрова економіка та цифровий ринок.

Окрім пана Животовського до участі у сесії було запрошено Ігоря Жовкву, заступника Керівника Офісу Президента України, заступників Міністра цифрової трансформації пані Людмилу Рабчинську та Олександра Шелеста, Олександра Федієнка, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, Тимофія Милованова, радника Президента України, Президента Київської школи економіки, екс-Міністра економіки (2019-2020), а також представників Європейської сторони – пані Сильвію Хосефіну Кортес Мартін, Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Іспанія в Україні, Мартіна Бейлі, керівника відділу координації цифрової стратегії та зелених ІКТ, DG CONNECT Європейської Комісії (ЄК), Танела Танга, члена Групи підтримки України ЄК та Фредеріка Куне, керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.

Виступ Голови НКРЗІ був присвячений питанню важливості забезпечення незалежності національного регуляторного органу (НРО) у сфері електронних комунікацій, у тому числі в рамках інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Висвітлюючи дане питання пан Животовський перш за все звернувся до історичних передумов виникнення НРО, таких як розвиток технологій, який зумовив розвиток телеком сектору, приватизація, лібералізація ринку, що дозволило запустити процес поступової дерегуляції, відмовляючись від стовідсоткового державного контролю. За таких умов все більшої ваги, зокрема, набуло питання захисту прав споживачів, і природньою стала необхідність створення окремого (регуляторного) органу, який є рівновіддаленим від усіх стейкхолдерів, і об’єктивно забезпечує інтереси держави, операторів та споживачів.  Саме тому, говорячи про НРО, завжди перш за все відзначаємо важливість його незалежності у контексті здійснення визначених завдань та ключових функцій.

Голова НКРЗІ також звернув увагу учасників Форуму, що така вимога стосується не лише Європи. Так, Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) розробив комплексну модель для оцінки розвитку регуляторної системи, яка відстежує покоління регулювання. Від покоління 1 (G1) до покоління 4 (G4) представлена еволюція в галузі телекомунікацій та регулювання ІКТ, починаючи від режиму управління, як правило, пов’язаного з державними монополіями, до приватизації та лібералізації, необхідності заохочення інвестицій та переходу до досягнення соціально-економічних цілей. Покоління 5 (G5) відображається як останнє покоління, але «розглядається як доповнення до попередніх поколінь», підкреслюючи зростаючу важливість більш гнучких та спільних нормативно-правових рамок, здатних вирішити найактуальніші питання цифрової економіки в різних секторах.

Зважаючи на останні дані, оприлюднені ICT REGULATORY TRACKER  (інструмент МСЕ, заснований на фактичних даних, який фіксує рівень розвитку регулювання ІКТ починаючи з 2007 року) Україна серед країн Східного партнерства (СхП) визначена як така, що має регулювання 3 покоління (G3), у той час як Вірменія, Грузія, Молдова  – G4 (в Азербайджані та Білорусі – G2, зважаючи на те, що регуляторні заходи наразі здійснюються міністерствами).

Саме тому, в тому числі і у рамках спільних з країнами СхП заходів, зокрема таких, як створення спільного роумінгового простору, існує нагальна потреба у забезпеченні існування незалежного НРО належного рівня.

Пан Животовський зазначив, що ті законодавчі реформи, які здійснюються сьогодні і були відзначені учасниками під час Сесії, мали статися ще 17-18 рокі тому, і для повної реалізації таких реформ крайньою необхідністю наразі є прийняття Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку України».

На завершення свого виступу Голова НКРЗІ подякував за підтримку Кабінету Міністрів України, зокрема Мінцифри, а також європейським партнерам, і насамкінець підтримав думку пані Сильвії Хосефіни Кортес Мартін, яка була озвучена нею у ході сесії: усі дії, спрямовані на інтеграцію до ЄС ми маємо здійснити перш за все для себе, для усіх громадян України.