Запити на публічну інформацію, набори відкритих даних

 ПЕРЕЛІК НАБОРІВ ДАНИХ НКРЗІ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПРИЛЮДНЕННЮ У ФОРМАТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ


ЩОДО ЗАПИТІВ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ, РОЗПОРЯДНИКОМ ЯКОЇ Є НКРЗІ

Права громадян та розпорядників інформації

Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКРЗІ

Порядок подання запитів на публічну інформацію

Форми для подання запиту

Система обліку публічної інформації

Звіт про задоволення запитів на отримання публічної інформації

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію в НКРЗІ

Розмір та Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів


Як запитувачам уникнути зайвої втрати часу та зусиль при отриманні відповіді на свій запит на інформацію, адресований до НКРЗІ?

Надання публічної інформації здійснюється у відповідь на запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі – НКРЗІ).  Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКРЗІ, система обліку публічної інформації, розпорядником якої є НКРЗІ, порядок подання запитів на публічну інформацію розроблені відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) та діють у НКРЗІ із 2012 року. За цей час Комісія отримала чимало листів від фізичних, юридичних осіб, об'єднань громадян тощо, які запитували, зокрема, про таке:

  • Повідомте мені про порядок отримання ліцензії на технічне обслуговування та експлуатацію власних телекомунікаційних мереж;
  • Як мені дізнатися контактні дані власника того чи іншого веб-сайту у мережі Інтернет?
  • Кому належать технічні засоби та антенні пристрої, розташовані на даху мого будинку?
  • Надайте інформацію про умови та постачальника послуг з ремонту, технічного обслуговування техніки у НКРЗІ;
  • Повідомте відомості щодо розпорядчих документів певного суб’єкта ринку телекомунікацій;
  • Коли запрацює послуга збереження номера при зміні оператора мобільного зв’язку?

На ці та інші аналогічні запитання автори листів отримували відповіді НКРЗІ, у яких повідомлялося, що згідно із частиною першою статті 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Крім того, повідомлялося, що наказом Голови НКРЗІ від 16.11.2012 № 201/нк  було затверджено Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є НКРЗІ (далі – Перелік). Також повідомлялося, що запитувана інформація відсутня у Переліку та не підпадає під ознаки вищевказаної норми Закону.

Таким чином, запитувач у низці випадків чекав визначений Законом час, не отримував конкретної відповіді на своє запитання і був змушений шукати її у інший спосіб. Виходячи із цього, НКРЗІ хоче нагадати майбутнім авторам листів про деякі аспекти щодо визначення інформації публічною.

Поняття «публічна інформація» наведено у статті 1 Закону. За його визначенням можна назвати такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, що запитується, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що згаданий Закон містить визначення терміну «публічна інформація», на практиці немає однозначного розуміння цього поняття. Так, у науково-практичному коментарі до Закону України «Про доступ до публічної інформації", підготовленому Центром суспільних медіа за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Програми сприяння Парламенту-5, важливою ознакою публічної інформації визначено її попередню фіксацію. Автори коментаря зазначають, що цей Закон регулює відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію.

У чому різниця між запитом на публічну інформацію і зверненням до НКРЗІ?

Надісланий до НКРЗІ запит – це прохання надати публічну інформацію, наприклад, копію рішення НКРЗІ або інформацію з Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, інформацію про порядок надання адміністративних послуг НКРЗІ, інформацію з каталогу пропозицій про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування тощо. Такий запит не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення нової інформації в інший спосіб.

Внесення ж пропозицій чи зауважень, лист до НКРЗІ із заявою, клопотанням чи скаргою на роботу операторів або провайдерів телекомунікаційних мереж є зверненням. Розгляд звернень громадян здійснюється у НКРЗІ відповідно до закону України «Про звернення громадян» іншим структурним підрозділом – Відділом по роботі із споживачами та зверненнями громадян НКРЗІ

Відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", споживачі можуть:

  • надсилати звернення до НКРЗІ поштою на адресу: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22;
  • надавати звернення до Громадської приймальні особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства, у час, визначений Графіком роботи громадської приймальні, за адресою: 01001, м. Київ, вул.Хрещатик, 22;
  • надсилати письмові звернення до НКРЗІ електронною поштою на адресу: e_zvernen@nkrzi.gov.ua
  • викладати звернення усно на особистому прийомі відповідно до Графіку особистого прийому громадян Головою та членами НКРЗІ за адресою: м. Київ, вул.Хрещатик, 22.

Я вже надіслав запит, а мені відповіли, що це не запит?

Мова може йти про надсилання не запиту, а звернення чи прохання про надання правової консультації тощо. Тут варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 2 Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Якщо при цьому запитувач заповнив форму для запиту на публічну інформацію і апелює до Закону, то у цьому контексті ми відповідаємо йому тільки у тій частині листа, що є запитом щодо публічної інформації, яка є в розпорядженні НКРЗІ.

Аналіз нашої кількарічної роботи із листами запитувачів показав, що дуже часто громадяни не звертають уваги на цей момент і у формі інформаційного запиту просять надати правову допомогу чи хочуть відповіді на питання, що вирішуються у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Наприклад, не можуть бути надані відповіді у встановлені Законом порядок та строки  на листи громадян до НКРЗІ, оформлені як запити на отримання публічної інформації, що містять низку запитань стосовно неправомірності стягування додаткових коштів під час продажу карток поповнення рахунку мобільних операторів, проблем із місцевим телефонним зв’язком, непорозумінь із оператором при пересиланні поштової кореспонденції тощо. Крім того, трапляються випадки, коли громадяни або суб’єкти ринку просять в запитах на інформацію надати юридичну консультацію або розтлумачити закон, що відповідно до законодавства про телекомунікації не належить до повноважень НКРЗІ як розпорядника інформації.

Ці приклади показують, що запитувачі інформації ототожнюють поняття запит на інформацію із зверненням та не враховують, що запит на публічну інформацію та звернення громадян є різними категоріями за правовими підставами, предметом, вимогами щодо форми, оплатності, і не правильно оформляють запити. Для кращого розуміння різниці між зверненням громадян та інформаційним запитом щодо доступу до публічної інформації наведемо класифікаційні ознаки цих правових категорій, викладені у Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

Класифікаційні ознаки

Звернення

Інформаційний запит

Правові підстави

Закон України «Про звернення громадян»

Закон України «Про доступ до публічної інформації»

Предмет

Звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їхніх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення

Доступ до публічної інформації, якою володіє або повинен володіти її розпорядник

Зміст

Пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги

Запит на інформацію (прохання)

Мета

Одержання роз'яснення, що потребує вчинення додаткових дій

Одержання попередньо створеної чи одержаної інформації

Статус особи запитувача, заявника

Суб'єкт, який інформує

Суб'єкт, якого інформують